{:ru}Путин хочет мира?{:}{:ua}Путін хоче миру?{:}

{:ru}

В дипломатических кругах ходят слухи о том, что Владимир Путин готов заключить соглашение, которое положит конец инициированному им конфликту на Украине, чтобы освободить слабеющую российскую экономику от санкций Запада.

В январе Путин удивил всех, назначив двоих своих близких соратников ответственными за переговоры по вопросу о выполнении условий Минского соглашения. Однако пока неясно, действительно ли Кремль готов пойти на компромисс или же он просто пытается спровоцировать разлад среди правительств западных стран и переложить вину за дипломатический тупик на украинские власти. Путина необходимо проверить, но пока европейские правительства и администрация Обамы не предпринимают никаких шагов, чтобы поставить его в трудное положение.

Поведение министра иностранных дел России указывает на то, что дипломатические шаги Москвы лишены искренности. В ходе одной из недавних пресс-конференций он заявил, что Евросоюз попал в ловушку США, когда согласился с тем, что снятие санкций должно быть напрямую связано с исполнением условий мирного соглашения, известного как Минск-2. По его словам, Украина расслабилась и ничего не делает, мешая Европе снять санкции, а Европа «больше не хочет быть заложницей этой ситуации».

На самом деле Россия и войска, которые она контролирует на востоке Украины, так и не выполнили первое и главное условие Минского соглашения — условие о прекращении огня. Вдоль линии фронта ежедневно происходят столкновения. Между тем, некоторые европейские правительства и деловые предприятия уже готовы поддержать версию Москвы. Они обвиняют правительство украинского президента Петра Порошенко в неспособности заручиться поддержкой парламента в вопросе внесения в конституцию поправок, которые предоставят большую степень автономии оккупированным Россией территориям, а также в отсутствии согласия в вопросе о том, как должны проходить выборы на этих территориях. Порошенко не смог заручиться поддержкой в вопросе конституционных реформ в избранном демократическим путем парламенте Украины отчасти из-за нарушений режима прекращения огня и растущего числа жертв столкновений. Между тем, поддерживаемые Россией власти оккупированных территорий хотят, чтобы выборы проводились на таких условиях, которые превратят голосование в фарс, позволяющий узаконить их власть. В ходе переговоров с представительницей Госдепартамента Викторией Нуланд соратник Путина Владислав Сурков продемонстрировал некоторую гибкость, и это заставило некоторых американских чиновников заключить, что соглашение об исполнении условий Минска-2 возможно. Однако оно потребовало бы составления такого договора, в котором реформа конституции Украины шла бы рядом с выполнимыми планами по проведению выборов и восстановлению государственного контроля над границей с Россией. 

Необходимый первый шаг — это полное прекращение огня и принятие мер для обеспечения безопасности, таких как размещение международных наблюдателей на всех участках контролируемых Россией территорий.

{:}{:ua}

У дипломатичних колах ходять чутки про те, що Володимир Путін готовий укласти угоду, яка покладе кінець ініційованого ним конфлікту на Україні, щоб звільнити слабку російську економіку від санкцій Заходу.

У січні Путін здивував усіх, призначивши двох своїх близьких соратників відповідальними за переговори з питання про виконання умов Мінського угоди. Проте поки неясно, чи дійсно Кремль готовий піти на компроміс або ж він просто намагається спровокувати розлад серед урядів західних країн і перекласти вину за дипломатичний глухий кут на українську владу. Путіна необхідно перевірити, але поки європейські уряди і адміністрація Обами не роблять жодних кроків, щоб поставити його в скрутне становище.

Поведінка міністра закордонних справ Росії вказує на те, що дипломатичні кроки Москви позбавлені щирості. У ході однієї з нещодавніх прес-конференцій він заявив, що Євросоюз потрапив у пастку США, коли погодився з тим, що зняття санкцій повинно бути безпосередньо пов’язане з виконанням умов мирної угоди, відомого як Мінськ-2. За його словами, Україна розслабилася і нічого не робить, заважаючи Європі зняти санкції, а Європа «більше не хоче бути заручницею цієї ситуації».

Насправді Росія і війська, які вона контролює на сході України, так і не виконали перша і головну умову Мінської угоди — умова про припинення вогню. Вздовж лінії фронту щодня відбуваються зіткнення. Між тим, деякі європейські уряди і ділові підприємства вже готові підтримати версію Москви. Вони звинувачують уряд українського президента Петра Порошенка в нездатності заручитися підтримкою парламенту в питанні внесення до конституції поправок, які нададуть велику ступінь автономії окупованих Росією територіях, а також у відсутності згоди в питанні про те, як мають проходити вибори на цих територіях. Порошенко не зміг заручитися підтримкою в питанні конституційних реформ в обраному демократичним шляхом парламенті України частково через порушення режиму припинення вогню і зростаючого числа жертв зіткнень. Між тим, підтримувані Росією влади окупованих територій хочуть, щоб вибори проводилися на таких умовах, які перетворять голосування у фарс, що дозволяє узаконити їх владу. У ході переговорів з представницею Держдепартаменту Вікторія Нуланд соратник Путіна Владислав Сурков продемонстрував деяку гнучкість, і це змусило деяких американських чиновників укласти, що угоду про виконання умов Мінська-2 можливо. Однак воно вимагало б складання такого договору, в якому реформа конституції України йшла поруч з реальними планами щодо проведення виборів і відновлення державного контролю над кордоном з Росією.

Необхідний перший крок — це повне припинення вогню і прийняття заходів для забезпечення безпеки, таких як розміщення міжнародних спостерігачів на всіх дільницях контрольованих Росією територій.

{:}

{:ru}Путин хочет мира?{:}{:ua}Путін хоче миру?{:}: 1 комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.